Як же буде виглядати вища освіта у Кривому Розі найближчим часом?

Якість вищої освіти у Кривому Розі можна оцінити на 2-3 бали за п’ятибальною шкалою.  Як і раніше велика частина мешканців міста покладають відповідальність на центральні органи влади з координації набору студентів і випуску майбутніх фахівців.  А тут ще КОВІД, точніше локдаун показав не найкращий досвід дистанційного навчання. kryvyi-rih.one.

Як впливають реформи в освіті на якість?

Останні 10 років вища школа постійно знаходиться у процесі реформування і фахівці міністерства освіти прагнуть побудувати «Нову українську школу» відповідно до Закону «Про освіту».  Так у департаментів освіти місцевих органів влади забрали функцію контролю закладів і залишили функцію сервісу, що це значить?  А це означає, що департаменти забезпечують тільки сам освітній процес.  Навчальні заклади тепер займаються більше академічною, кадровою та фінансовою автономією, а контролює їх роботу Державне агентство забезпечення якості освіти.  Поліпшення в освіті виглядає тепер так: інспекція не втручається у навчальний процес, у навчальних закладів є автономія, навчання орієнтоване на практичне застосування знань, повинні формуватися принципи партнерства в педагогіці.  Але як і раніше особливо при житті з КОВІДОМ залишився ризик, що зміни в системі освіти дещо відстають від динаміки сучасного життя.  Залишається бажати кращого контролю за середньою освітою, на сьогоднішній день він дуже слабкий.

У вищій школі все ще складніше.  У вищих навчальних закладів сильний державний контроль. Є тут якась небезпека?  Чи не вплине такий контроль на подальший розвиток інститутів і університетів?

При цьому велика частина населення впевнена, що замовником вищої освіти має бути як і раніше держава.  І поки є один великий плюс — вищі заклади залишаються соціальним благом для соціально незахищених верств населення, тому що зберігає пільги для вступу.

Уже криворізькі студенти розуміють що вища освіта має давати конкурентоспроможність і високу ступінь кваліфікації й тому утворення ВНЗ це вже не сервіс або послуга держави.

Політики, як і раніше говорять, що вітчизняну освіту потрібно рятувати.  Потрібно розуміти просту річ, просто цю освіту «не мучити реформами», а дати більше грошей і «не вчити жити».

Фінансування освіти та управлінські рішення

Як відомо, грошей в бюджеті завжди не вистачає, тим більше з економічною кризою в Україні. Тому ректори ВНЗ Кривого Рогу роблять домінування державних коштів в бюджеті свого ВНЗ і виходить що переважна орієнтація саме на ці гроші.  Така схема фінансування практично не залежать від попиту на ці спеціальності — студентів, роботодавців.  На жаль, Криворізьким ВНЗ потрібно більше домовлятися з чиновниками, які координують розподіл бюджетних коштів.  Цей підхід забезпечує взаємодію держави й ректора, завжди зручно мати справу з одною відповідальною особою, що представляє  навчальний заклад.  І виходить, що думка цільової групи (майбутніх студентів і роботодавців) практично не залежить від думки ректора і таким чином ректор є благодійником і годувальником для навчального закладу, хоча на цьому місці повинен бути науково-педагогічний склад в тандемі з роботодавцями.  Такий підхід дуже сильно звужує надходження залучених грошей не через ректора до ВНЗ і науку.  І поки буде зберігатися така тенденція ВНЗ державної форми  буде  втрата  своїх студентів.  Ось є дослідження Active Groupe яке підтверджує цей факт.  Кривий Ріг не виняток, адже картина в Україні приблизно однакова.  На питання «Де б ви хотіли отримати вищу освіту (опитування проходило серед майбутніх абітурієнтів, батьків, бабусь і дідусів)?»  33,8% респондентів вибрали можливість навчання «в країнах західного світу» і ще 6,4 – «в інших країнах».  Причина таких відповідей, високий рівень освіти й можливість працевлаштування за кордоном, а також  після європейської освіти конкурентоспроможність проти таких же молодих фахівців в Україні.

Для розв’язання таких проблем потрібні не просто грошові ресурси, а й сміливі рішення в управлінні вищою освітою в цілому.  Вартість бакалаврської освіти в області економіки, фінансів, управління на одного студента складає приблизно 4 тисячі доларів на рік, а  державний бюджет виділяє в три рази менше. 

Грошові кошти контрактників теж не рятують ВНЗ.  Виходом для фінансування вищої школи могло б стати державно-приватне партнерство.  Але ця перспектива в Україні стала примарною вже в процесі розгляду проекту закону «Про освіту» в парламенті.  На сьогоднішній день положення про державно-приватне партнерство в освіті фактично заблоковано і надходження приватних інвестицій в цю сферу неможливо.

Що потрібно зробити для розвитку освіти

Які зміни в ВУЗах хотіли б бачити викладачі, студенти та потенційні інвестори?

  • Спільне з установою  чи з  співфінансуванням ВНЗ з співфінансуванням юридичних підприємств та фізичних осіб, які здійснюють освітню діяльність
  • Передача в оренду (управління) приватним партнерам, оперативне управління рухомого / нерухомого майна та земельних ділянок
  • Передача ВНЗ в управління юридичній особі приватного права, зі статусом неприбуткової діяльності
  • Фінансування/співфінансування освіти без практичної підготовки
  • Співфінансування інноваційних підприємств (інноваційних центрів, технопарків, технополісів та інших подібних організацій) на базі працюючих ВНЗ.
  • Програми щодо соціального захисту і поліпшення житлових умов працівників і здобувачів сфери освіти
  • Оплата послуг ВНЗ з різних рівнів бюджету

Комерціалізація освіти або крок до розвитку?

Цей перелік може здатися комерціалізацією освіти.  Ситуація в Україні й на місцях з фінансуванням дуже складна, крім цього ще й погіршується   скороченням робочих місць і тенденцією  відсутністю створення нових робочих місць.  Фахівці освіти й звичайні громадяни повинні враховувати перспективу, яка буде втілюватися в життя  роками, а вчити молодь і жити всім потрібно сьогодні.

Малому та середньому бізнесу потрібно проявляти зацікавленість до талановитих майбутніх молодих фахівців.  Потрібно міняти частіше стереотипи, що склалися.  Не просто пряме, а й зворотне наставництво.  Не просто покарання за помилки, а розуміння помилок як практичного досвіду. І звичайно вільний графік роботи, який можна поєднувати разом з навчанням.  Найважливішими критеріями зараз є: заробітна плата, компенсація навчання, особиста значущість молодого фахівця  для підприємства, можливість впливу на розвиток суспільства і просування по кар’єрних сходах. 

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Кавовий бренд Віталія Стешина у Кривому Розі

Про шлях до створення кавового бренду Віталій Стешин розповів на Першому міському телканалі в ефірі програми «Історія успіху. Віталій Стешин».  Йому 25...

ЯК НЕ ТРЕБА ВЧИТИ АНГЛІЙСЬКУ? ШКІДЛИВІ ПОРАДИ

Оскільки англійська мова є міжнародною, її важливість велика. Багато іноземців, ніколи не бували в Англії і не збираються її відвідувати, володіють нею...

«Школа змінотворців»: плідна командна робота

Вчора, 25 квітня, відбулося чергове засідання «Школи змінотворців» у культурно-громадському центрі ШELTER +. Цього разу говорили про лідерство і роботу в команді....