Зараз досить часто з’являються випадки буллінгу. Агресія в сторону своїх одноліток найбільш поширена в початковій і середній школі. У більш дорослих 10-11 класів на тлі процесу дозрівання мозкових структур і здібностей у підлітків до саморегуляції поступово зменшується. Але що ж таке буллінг і що означає це слово? Слово буллінг англійського походження, яке дійшло до нас з лексики мисливців. У мисливців термін “bull” означає нацьковування пса на дичину. У перекладі воно так і означає “цькування”. Мисливський пес ловить дичину з поставленим завданням її задавити, так і у дітей-агресорів, у яких поставлено завдання принизити людину і дивитися як вона буде перебувати в приниженні.
Діти, які виступають агресорами називають буллерами. У буллінгу вони знаходяться на позиції сили, але насправді їх життя не таке. Найчастіше причиною такої агресивної поведінки є сімейний проблеми у дитини.
Кривий Ріг на жаль не виняток. Траплялися неодноразові випадки агресії серед підлітків, бійки, побої і інше. В установах освіти на цю тему регулярно проводять бесіди для попередження буллінг. Але як же батькам розпізнати, що їхні діти піддаються агресії з боку своїх однолітків?
На що варто звернути увагу?
Дуже часто діти, які піддаються буллінгу знаходяться одні, у них немає або дуже мало друзів, вони категорично не хочуть йти в школу, а коли находяться там дуже часто втікають з уроків.
Дуже часто більшість людей вважає, що буллінг це коли когось б’ють і відверто знущаються, але насправді такі дії є найбільш крайній ступенем агресії. А починається все з маленьких постійних знущань, на кшталт того що “з тобою не вітаються”, “з тобою ніхто не хоче сидіти за однією партою”, влаштовують бойкоти і подібне в цьому роді.
Не можна стверджувати те що жертвами буллінг в більшій мірі стають хлопчики або навпаки дівчинки, тому що буллінг має психологічний портрет. В одному класі жертвою агресії може стати пухка дитина, а в іншому класі дитина такої ж статури буде лідером. Одні можуть труїти “здоровило”, а інші високі хлопці всі разом грати в баскетбол. Мета буллера це не конкретна людина, а отримання задоволення від приниження, тому часто коли дитина-жертва міняє клас або школу, в класі з’являється нова.
Як розпізнати буллінг?
Розпізнати буллінг не так складно, як здається досить бути уважним і відкритим з дитиною. Стежити за настроєм і поведінкою, як відносяться однолітки та інше.
Спілкування
Батькам слід звернути увагу на те як зверталися до їх дитині однолітки. Адже зараз в лексиці дітей досить грубих і образливих слів. Так, можливо це якийсь “прикол” між ними, але це може стати і першим дзвіночком. У будь-якому випадку краще поговорити з дитиною на цю тему і з’ясувати чи все гаразд.
Ігнорування
Один з головних ознак на який повинні звернути увагу і батьки і вчителі, те що дитина ігнорують. Це може проявлятися в тому, що з ним не розмовляють однокласники, відмовлялися сидіти за однією партою, перекладають речі дитини під приводом того що вони заважають або якось не так пахнуть. Також цькування можна розпізнати, коли дитина захворіла, а йому необхідно дізнатися завдання у однокласників, а у відповідь один лише ігнор, в результаті дитина не виконує завдання і отримує погані оцінки. Ще наприклад, коли дитина запрошує друзів на свій день народження, але ніхто не приходить, без вагомих на те причин.
Ігри
Ще однією ознакою агресії є, то коли у дитини з парти або з портфеля забирають речі і десь їх ховають, кидаються ними і інше, кажучи, що “ми з тобою граємо, чого ти ображаєшся?”. Тут важливо звернути увагу на це педагогу, а вдома батьки можуть помітити пошарпані і рвані речі. Ігри повинні приносити радість і веселощі всім її учасникам, в іншому випадку, такі дії вважаються цькуванням.
Що робити батькам?
Найголовніше це перебувати з дитиною в теплих довірчих відносинах, щоб вчасно можна було допомогти вирішити ситуацію.
Можна слідувати наступним алгоритмом вирішення проблеми буллінгу, якщо на місці жертви виявилася ваша дитина.
Насамперед дитина повинна спробувати самостійно врегулювати відносини з агресором. Для цього вона може підійти і висловити кривдникові, що йому не подобається в його дях. Наприклад багатьох дітей вдома обзивають і щипають, вони вважають це звичною нормою і цю модель поведінки булери переносять на однолітків. Є велика ймовірність, що після зауваження він припинить так робити
По-друге якщо не вдалося самостійно врегулювати конфлікт, слід звернутися за допомогою до викладача, якій може припинити агресивні дії.
Третім кроком є, то коли вже батьки самостійно звертаються до педагога або дирекції.
Четвертим кроком має бути спілкування батьків жертви і батьків кривдника.
І останній п’ятий крок, в разі якщо все перераховане вище не допомогло – це певедення в інший клас або школу.
Для дитини-жертви буллінгу немає ніякої користі залишатися в класі де вона була весь час піддається буллінгу. У такому оточенні вона буде відчувати себе безпорадною, незахищеною і в небезпеці. У дитини знижується рівень тривоги, падає успішність і виходить таке собі замкнене коло.
Деякі батьки вибирають іншу модель поведінки і віддають дитину на якусь секцію по типу боксу або карате, щоб дитина могла постояти сам за себе. Але в такому випадку батьки повинні розуміти, що дуже велика ймовірність, що їх дитина згодом може стати тим же буллером застосовуючи силу до інших.
Тому довіра, розмова і відкритість між батьками і дитиною дуже важливий момент. Дитина повинна бути впевнений, що розповівши батькам про свою проблему вони зможуть її вирішити або підказати як грамотно і правильно діяти в тій чи іншій ситуації.
