На території Кривого Рогу протягом багатьох років працювала величезна кількість шахт. Багато хто з них настільки старий, що від них практично нічого не залишилося, деякі з шахт були зруйновані під час воєн і не відновлені, деякі законсервовані, а деякі продовжують працювати. З середини 20 століття на території Кривого Рогу здійснює діяльність залізорудна шахта “Тернівська”. Далі на kryvyi-rih.one.
Історія заснування шахти “Тернівської”
Місто Кривий Ріг споконвіку славилося своїми багатими покладами залізняку. Тому після проведення розвідувальних робіт у 1963 році на території Кривого Рогу було відкрито ще одну шахту – шахту “Тернівська”. З другої половини 20 століття розробка у шахті велася камерною системою розробки підповерхового обвалення. На шахті було задіяно чотири стволи, а також два основні горизонти глибиною 1200 метрів та 1275 метрів. Шахта “Тернівська” має діаметр ствола 7,5 метрів. а також два скіпові витяги по дві тонни. При цьому виробнича потужність шахти “Тернівська” становила близько двох мільйонів тонн залізняку на рік. Також середній вміст заліза на робочих горизонтах становить приблизно 55%.
Зміни на залізорудній шахті “Тернівська”
Спочатку шахта Тернівська називалася шахтою імені Леніна, входила до складу рудоуправління імені Орджонікідзе, а з 1969 року в рудоуправління імені Леніна. У 1989 році рудоуправління припинило свою роботу, а шахта отримала нову назву “Тернівська” лише у 2016 році в рамках декомунізації.
Розробки на шахті “Тернівська”
У шахті “Тернівська” в основному знаходяться поклади залізняку стовпної форми. Довжина їх різна, переважно варіюється від 50 метрів до 300 метрів. У цьому кут падіння становить 54-600, а горизонтальна потужність від 10 метрів до 30 метрів.
Міцність руди в шахті Тернівська варіюється 50-70 МПа. При цьому у шахті також представлені породи висячої сторони – стійкі мартитові кварцити, міцність яких становить близько 160-180 МПа. Лежача сторона складається із складно комбінованих кварцитів міцністю 120-140 МПа, і навіть 160-200 МПа. Також є прошарки сланців.
Родовище залізняку на шахті “Тернівська” розкрито чотирма стволами:
- два вентиляційні стволи;
- один рудопідйомний ствол;
- один допоміжний стовбур.
Стовбур на шахті “Тернівська” було пройдено до глибини 1441 метр. Роботи на шахті здійснюється на глибині більш ніж 1,2 кілометра. При цьому різні гірничо-капітальні роботи проводилися на глибині 1425 метрів і 1500 метрів.
На шахті “Тернівська” відпрацювання більшої частини запасів залізняку – 85% проводитися камерними системами розробки, тобто при розробці родовищ створюють спеціальні камери, які від’єднані один від одного за міжкамерними цінами. При цьому відпрацювання меншої частини запасів залізняку – 15% здійснюватися за допомогою систем з обвалу руди та порід, що налягають. Висота поверху на якому проводять роботи з відпрацювання руди сягає 75 метрів.
У 2010 році при поглибленні ствола шахти “Тернівська” працівники шахтобудівного управління вперше на території Кривого Рогу досягли глибини 1605 метрів. На шахті “Тернівська” були проведені розвідувальні роботи на наявність запасів залізняку до глибини в 1955 метрів. Дані запаси становлять 149 мільйонів 860 тисяч тонн руди із вмістом заліза більш ніж 57%.
У 21 столітті на шахті Тернівська застосовують інноваційні технології. Зокрема на шахті здійснює роботу комбайн фінського виробництва з безлюдним проходженням висхідних виробок. Така сучасна техніка дозволяє зменшити ризики нещасних випадків серед працівників шахти. Про це на сайті history.1kr.ua.
