Школа – це те, що звичне і зрозуміле для кожного українця, форм навчання існує безліч і всі вони доволі доступні. Проте так було не завжди і, як не дивно, у 19-му столітті форм початкової освіти було набагато більше. Тоді діяли земські школи, єврейські, народні сільські, прогімназії, духовні училища, у яких надавали релігійну освіту, ремісничі та сільськогосподарські училища і багато інших. Відомо також і про існування чоловічих і жіночих міських гімназій – дівчата із заможних родин отримували знання у сфері культури та громадської діяльності, а хлопці переважно вивчали військову справу. Хоча Кривий Ріг таким різноманіттям навчальних закладів похизуватися не міг, але, звісно, освіта все одно активно розвивалась. Далі kryvyi-rih.one.
Які навчальні заклади існували на Криворіжжі у минулому?
Свідчень про перші навчальні заклади Кривого Рогу майже не збереглося, але дослідження краєзнавців та роботи авторів енциклопедій розповідають про те, що спочатку у місті почали з’являтися військово-освітні заклади низького розряду для солдатських дітей. Там готували майбутніх військових і давали юним криворіжцям базові знання.
Історик Олександр Мельник, автор “Історичної енциклопедії Криворіжжя” стверджував, що земські та церковноприходські школи мали формувати освітній простір Криворіжжя. Рівень якості освіти у таких закладах був доволі високим, адже до них висувалася ціла низка вимог: наявність достатньо підготовлених вчителів, відповідність навчального процесу програмам тощо. Однак херсонська газета «Югъ» у 1899 році писала, що криворізькі земські школи були більше схожі на тісні комори, де дітям доводилося отримувати знання серед бруду і задухи. Через дванадцять років, у 1911, газета “Херсонська думка” писала про іншу проблему народної освіти: малу кількість навчальних закладів у Кривому Розі. Бажаючих отримувати освіту було втричі більше, аніж можна було прийняти.
Основні предмети у криворізьких школах на початку 20-го століття
Серед усіх навчальних закладів Кривого Рогу на першому місці стояло Криворізьке восьмикласне комерційне училище. Воно було засноване за фінансової підтримки меценатів у 1908 році і готувало спеціалістів у сфері бухгалтерської і банківської справи, а також там навчали основам торгівлі. В училище разом навчалися хлопці та дівчата, а викладали там досвідчені вчителі з освітою Московського, Одеського та Санкт-Петербурзького університетів. У популярному криворізькому закладі важливими предметами були мови (зокрема, там вивчали російську, німецьку, французьку), математика та природничі науки.
Через рік у Кривому Розі була відкрита жіноча гімназія по вулиці Церковна, яка більш відома містянам як вулиця Калинніченко. Її засновницею стала криворожанка Варвара Євсіївна Головченко. Переважно там навчалися діти дворян та чиновників, а викладали у гімназії Закон Божий, мови, географію, історію, малювання та граматику. Обов’язковими для жіночих закладів освіти були уроки етикету, танців та ведення домашнього господарства, тому криворізька гімназія не стала виключенням. Криворожанки, які закінчили сім класів, отримувати атестат і могли працювати вчителькою початкових класів, а після одинадцяти років навчання отримували професію домашнього педагога.
Відомим закладом освіти у промисловому місті було також Кривогорське залізнодорожне училище і двокласне училище при станції “Довгінцево”, де готували майбутніх працівників Катеринославської залізниці.
Відомо, що у Кривому Розі завжди проживало багато євреїв. Єврейські родини найчастіше віддавали своїх дітей у приватні заклади освіти 3-го розряда. Жіночі гімназії для євреїв у Кривому Розі утримували Олена Должанська та Зусер Рейниш, а чоловічу Мойсей Богуславський.
Єдиний початок навчального року 1 вересня був прийнятий 3 вересня 1935 року.
