На долю Григорія Шишко випало багато труднощів. Він пережив Другу Світову війну, заслання, примусові роботи, ув’язнення та голод. Але незважаючи на все це, Григорій Шишко завжди прагнув своєї мрії – з дитинства він мріяв стати художником. Далі на kryvyi-rih.one.
Юні роки Григорія Шишко та переїзд до Кривого Рогу
Майбутній талановитий маляр-реаліст народився у 1923 році у селі Велика Костромка. Він ріс і виховувався у звичайній селянській сім’ї. Його батьки працювали на полях. Але незабаром доля родини Шишко кардинально змінилася. Коли було видано наказ про будівництво Дніпровської ГЕС, батька запросили на будівельні роботи до міста Запоріжжя. Уся родина переїхала із села до міста у 1927 році. У місті Запоріжжі родина Шишко прожила вісім років. Після чого, отця Григорія Шишко запросили на новий будівельний об’єкт, до міста Кривого Рогу. До Кривого Рогу переїхала вся родина Шишків. Саме у промисловому місті до Григорія Шишко прийшло бажання зайнятися малярством.
Малярство у житті Григорія Шишко
Бажання зайнятися малярством у Григорія Шишко виникло зовсім випадково. Одного ранку Шишко як завжди йшов до школи і раптом він побачив двох жінок, які малювали на пленері. Його це неймовірно надихнуло і з’явилося величезне бажання займатися творчістю. Незабаром Григорій Шишко вирішив піти до мистецької школи. Григорій Шишко відвідував до закінчення школи відвідував художню секцію в криворізькому палаці піонерів.
Григорій Шишко у вогні Другої Світової війни
Через рік після того, як Григорій Шишко закінчив школу, німецькі війська вторглися до Кривого Рогу та окупували його. Всі мрії Шишко про малярство рухнули в один день. Коли Шишко виповнилося 19 років, він потрапив у полон до німецьких окупантів і його згодом відправили до Німеччини на примусові роботи.
Спочатку в Німеччині він працював у Рурському регіоні на танковому підприємстві. Але невдовзі Григорію Шишко вдалося втекти, але його зловили і ув’язнили на два місяці. Після закінчення двомісячного терміну нацисти відправили Григорія Шишка на роботи на вугільний рудник. Але звідти він знову втік, знову був спійманий німцями і ув’язнений. Після другого ув’язнення Шишко відправили до німецького міста Ленгеріх, де він пробув до самого закінчення Другої Світової війни.
Повернення Григорія Шишка на батьківщину в рамках репатріації припало на непрості часи 1946-1947 років, коли був страшний повоєнний голод.
Творчий шлях маляра-реаліста
Після усіх пережитих труднощів, Григорій Шишко повернувся до Кривого Рогу та почав працювати художником на металургійному заводі “Криворіжсталь”. Після війни, Григорію Шишко, як іншим криворіжцям, було дуже важко, грошей дуже часто не вистачало. Але незважаючи на всі матеріальні труднощі, Шишко вирішує здобути художню освіту та їде до Одеси. Там він навчався у художньому училищі імені Грекова. У середині 20 століття цей навчальний заклад вважався найкращим у своєму роді, там викладали найкращі та професійні художники.
Коли Шишко здобув освіту художника та необхідні навички він повернувся з Одеси до Кривого Рогу. Шлях становлення Шишко як маляра-реаліста пройшов саме у Кривому Розі. Промислове місто стало для нього справжньої музою. Безліч робіт Григорія Шишко присвячено саме індустріальним краєвидам Криворіжжя: залізниці, шахтам, копальням, кар’єрам та іншим об’єктам.
Шишко мав неймовірний талант художника, його роботи були високо оцінені, в результаті чого у 1964 році його прийняли до Спілки художників.
Талановитий криворізький художник працював до останнього подиху. Він помер від серцевого нападу у 1994 році, у віці 71 року.
Багато робіт Григорія Шишка знаходяться у різних музеях, а також у приватних колекціях по всьому світу. Він зробив величезний внесок у культурний розвиток Криворіжжя. На згадку про талановитого художника, маляра-реаліста у Кривому Розі у Центрально-Міському районі названо вулицю.
