З перших днів повномасштабної війни в Україні більше половини жителів Кривого Рогу присвятили себе волонтерству. Вони віддають свій час та ресурси для того, щоб допомогти тим, хто найбільше цього потребує, і тим самим наближають нас до перемоги. На жаль, волонтери знаходяться у групі ризику емоційного вигорання, адже увесь стрес та біль, які зараз проживають українці, пропускають через себе.
Місцева влада Криворіжжя розповіла, як містяни можуть допомогти ВСУ та жертвам війни, а українська психологиня Ульяна Ходорівська поділилися секретами успішного волонетерства. Детальніше про це читайте на сайті kryvyi-rih.one.
Можливості допомоги Україні для криворіжців
Велика перевага волонтерства в тому, що допомогти зараз може кожен бажаючий, не роблячи матеріальних вкладень. Єдине, що потребує добра справа – багато часу.
Для небайдужої молоді країни за ініціативою Офіса Президента за час війни у кожному регіоні був створений центр “СпівДія Хаб”. Така ж організація є і на Криворіжжі. Велика кількість волонтерів у організації – молоді люди віком від 16 до 30 років. Вступити до організації можна дуже швидко, оформивши заявку на офіційному сайті.
Керівники центру “СпівДія Хаб” закликають громадян приносити їжу, одяг, засоби гігієни, постільну білизну тощо. Гуманітарна допомога розподіляється між жителями найгарячіших точок, а також йде на передову.
Студенти та працівники криворізького педагогічного університету у коридорах закладу теж створили справжній волонтерський центр, до якого запрошують приєднатися всіх бажаючих. Там плетуть маскувальні сітки для бійців тероборони та ВСУ, виготовляють мобільні сидіння та подушки. До закладу кожен бажаючий може принести матеріали для виготовлення маскувальних сіток, а також речі першої необхідності для українських солдат, які потім розвозять по точкам їх розташування.
Чому у волонтерів виникає вигорання та як цьому запобігти?
Головна умова волонтерства – допомагати “екологічно”. Тобто без шкоди для себе, не ігноруючи власні почуття та потреби.
Волонтери знаходяться в групі ризику емоційного вигорання тому, що вони часто знаходяться в контакті з тими, кому важко та боляче. Морально це дуже складно і забирає чимало сил. Також вигоранню сприяє постійне виконання декілька задач одразу. За один день волонтери можуть написати декілька текстів для соцмереж, шукати необхідні речі для гуманітарних вантажів, допомогати у чомусь фізично. Звичайно, це дуже втомлює, а така втома майже завжди спричиняє вигорання. І ще одна причина такої проблеми – надмірна відповідальність.
Вигорання завжди є небезпечним хоча б тим, що ви не будете настільки ж продуктивними, як були раніше. На допомогу іншим буде все менше сил та бажання. Ще один небезпечний фактор – виходити із цього стану в умовах війни ви будете дуже довго, адже негативні новини, страждання ще й досі оточують нас. Щоб вийти зі стану вигорання потрібно якомога більше позитиву та легкості, але на жаль, такої реальності у нас ще немає.
Волонтерам зараз потрібно цінувати свої ресурси. Якщо ви обрали шлях допомоги іншим, не ставте собі масштабних та недосяжних цілей. Усвідомте, що все, що ви робите, даже невеликий внесок, вже має для когось величезне значення.
Визначте для себе, скільки часу ви готові приділяти волонтерству без шкоди іншим аспектам свого життя (роботи, сім’ї, відпочинку). І будь-яке ваше рішення буде правильним.