З початку війни до Кривого Рогу приїхало більше 8 тисяч переселенців. До нашого міста приїжджають переселенці із Маріуполя, Київської області, Харкова, Донеччини та Луганщини. Місцева влада організувала життя у місті таким чином, щоб кожна сім’я біженців мала прихисток, а також можливості для заробітку. Також усі внутрішньо переміщені українці мають право на отримання грошової допомоги, яку можна отримати, звернувшись до районних управлінь соцзахисту населення. Далі на kryvyi-rih.one.
Можливості працевлаштування для переселенців у Кривому Розі
Так як ситуація на Криворіжжі залишається спокійною та контрольованою,більшість підприємців продовжують свій бізнес у місті. А отже, містяни та біженці мають змогу для працевлаштування. Також про надання вакансій переселенцям із Маріуполя повідомили у компанії “Метінвест”, яка у квітні запустила шосту доменну піч, яка до цього на деякий час припинила свою роботу. Працівники компанії можуть повернутися до своїх робочих місць, а переселенці отримають більше можливостей для працевлаштування.
Жителі Криворіжжя та біженці також можуть звернутися до криворізького Центру зайнятості. На сьогоднішній день у Кривому Розі та області відкрито близько 2 000 вакансій. Після того, як ви зареєструєтесь у Центрі зайнятості, менеджери зв’яжуться з вами одразу, як тільки з’явиться підходяща вакансія.
Адаптація переселенців у новому місті
Переїжджаючи на нове місце, у людини може виникати відчуття втрати, адже втратити можна не тільки людину, але й майно, спогади, частину життя. Звичайно, це може виливатися в емоції горювання і переселенці часто переживають пригнічений стан апатії або навіть депресії.
Перше, що психологи радять робити вимушеним переселенцям – тверезо дивитися на реальність. Впадати у відчай та паніку, заганяти себе у глухий кут своїми власними негативними думками не є раціональним, але і протилежний варіант, коли ви твердо впевнені, що війна закінчиться за декілька тижнів, теж є не дуже правильним. Ніхто точно не знає, коли закінчиться війна, тому, на жаль, людині доведеться змиритися із цією невизначеністю. Однак повністю перекреслити своє життя із-за цього буде помилкою. Все, що ви можете зробити для себе та близьких, – робити свою справу. Продовжувати працювати, якщо є можливість, вчитися, знаходити друзів на новому місті, волонтерити.
Не відмовляйте собі у задоволенні. Поверніть у життя ті ритуали, які робили вас щасливими раніше, – смачний сніданок, читання за чашкою кави, ранкові пробіжки. По-перше, це поверне вам розуміння того, що життя не закінчилося в той момент, коли ви переїхали до нового міста. По-друге, це покращить ваш настрій і надасть сил працювати надалі заради майбутнього. Війна це не привід відчувати тільки негативні емоції, постійно читати новини та не дозволяти собі розслабитись.
Якщо у вас є дитина, для неї важливо скласти розпорядок дня, за яким вона жила раніше, це дисциплінує та заспокоює. Не нехтуйте теплими обіймами, тактильним контактом та відвертими розмовами з малюком. Будьте готові до того, що дитина може ставити “незручні” запитання, на які ви не маєте відповіді, або звинувачувати вас у тому, що сталось. Не проявляйте агресію у відповідь, не сваріть малюка за “не такі” питання, а розмовляйте терпляче та спокійно. Залишатися врівноваженими це найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини.