Перша газета Кривого Рогу

У Кривому Розі в середині минулого століття виходила газета “Дзвін”. Її непроста історія розпочалася під час німецької окупації Кривого Рогу. 1940-ві роки були дуже важкими для видавництва та публікацій проукраїнських статей. Газета “Дзвін” була одним із органів товариства “Преса Україна” і виходила як окружне виданням. Далі на kryvyi-rih.one.

Вихід першого видання

Перший номер газети “Дзвін” був випущений вже в період німецької окупації міста Кривого Рогу – 1 жовтня 1941 року. Газету випускали чотири рази на тиждень, тиражем в одну тисячу газет за ціною 50 копійок. За рік тираж газети “Дзвін” значно збільшився. Почали випускати тираж у три тисячі газет за ціною 1 карбованець. Газету друкували на чотирьох сторінках, іноді це було лише дві сторінки. Навесні 1943 року газета “Дзвін” стала випускатися лише тричі на тиждень у вівторки, четверга та суботи. У 1943 році видання називалося як “Окружний Криворізький журнал, орган товариства “Преса України””.

Сама редакція газети “Дзвін” розміщувалася у Кривому Розі за адресою проспект Поштовий, 21.

Хто працював у видавництві та про що писали?

В окремій колонці газети “Дзвін” поширювали статті забороненого в радянську епоху історика козацтва Адріана Кащенка. Крім того, у період 1941 року було опубліковано безліч статей, які висвітлювали історію національної боротьби, а також розповідали про її видатних діячів. Аналогічними статтями були “Святослав завойовник”, “Жовті Води”, “Академік Дмитро Яворницький”, “Молода сила”, “Іван Мазепа” та багато інших, які розповідають про український рух.

Головним редактором та засновником газети “Дзвін” у Кривому Розі був Михайло Пронченко. У період 1941 року та 1942 року авторами статей у виданні були: Потапенко Іван, Бжеський Роман, Іркутський Н., Польовий С., Ніколаєнко Н., Боришкевич В., Олешко Б., Шаблій І. Крім авторів у видавництві газети “Дзвін” у 1941-1942 роках працював художник-монументаліст Кравченко Охрім. Він спеціально до певних номерів журналу малював ілюстрації. Також із газетою “Дзвін” у 1941 році та у 1942 році дуже добре співпрацювали члени організації українських націоналістів: Михайло Олійник та Дмитро Горбачов.

Засновник газети “Дзвін”

Засновником газети “Дзвін” був Михайло Пронченко. Він український поет та представник розстріляного відродження. У 17-ти літньому віці він переїхав до Кривого Рогу з Апостолового вже як відомий поет-лірик.

Його доля дуже трагічна. Він став жертвою більшовицької та нацистської імперій зла.

В 1933 році більшовики заслали його в табір на далекий схід, а в 1942 його розстріляли нацисти. Все своє життя він виборював свободу України, прославляв українську мову.

З початку 1930-х років Михайло Пронченко працював у редакції газети “Червоний гірник” та у журналі “Кривбас”. Під час сталінського режиму процес українізації був дуже складним. За прояви антирадянських поглядів Пронченку дали 5 років заслання.

Після повернення у Кривий Ріг, у період німецької окупації Пронченко став одним із лідерів націоналістичного руху у місті. У 1941 році він створив видання “Дзвін” і став його редактором. Кожен випуск видання, який виходив під його редакцією, був присвячений подіям визвольного руху української революції з 1917 року до 1921 року. Він повідомляв про діяльність УНР, а також розповідав про видатних українських діячів, таких як Євгена Коновальця, Миколу Хвильового, Симона Петлюри, Андрія Кащенка. Крім цього Михайло Пронченко у виданні “Дзвін” безжально критикував радянський режим та пристрасно агітував просування українців як самостійної та вільної нації.

Михайло Пронченко є дуже значущою особливою не лише для літератури Криворіжжя, а й для всієї української літератури. У своїх виданнях він показує, як сильно хоче побачити вільну Україну.

Видання під німецьким контролем

У період 1941 року по 1942 рік Кривий Ріг перебував під контролем міської управи, з 1942 року по 1943 містом керував Криворізький гебітскомісаріат. Відповідно в період 1941-1942 років місцеве видання “Дзвін” виходило під повним контролем оунівців. Видання було інструментом  для поширення їхньої ідеології на території всього Криворіжжя.

Але у 1942 році Михайла Пронченка засновника та головного редактора газети “Дзвін” разом з іншими співробітниками видання затримали нацисти. За місяць арешту нацисти всіх розстріляли біля шахти “Валявко-Південна”.

Після розстрілу головного редактора газети “Дзвін” на його місце фашисти призначають свою людину – Жосана М. З 1942 року видання “Дзвін” перетворився на справжній рупор пропаганди Гітлера. У газеті почали виходити накази та різні оголошення німецької окупаційної влади. Також у газеті все частіше почали публікувати розповіді про життя остарбайтерів, які добровільно поїхали на роботу до Німеччини та отримали гідний заробіток та комфортні умови для проживання. Газета “Дзвін” у період 1942-1943 років стала практично повністю антибільшовицькою пропагандою. У виданні все частіше почали друкувати антисемітські статті, почали підносити Гітлера і хвалитися успіхами могутньої німецької армії.

За фактом у перші два роки існування газета прославляла українських письменників та свободу українців. На перших сторінках друкувалися заборонені видання історика козацтва Адріана Кащенка. Після вбивства всіх членів та засновника газети “Дзвін” видавництво стало повністю пронімецьке.

Число журналістів у 1943 році  у газеті “Дзвін” налічувалося з 18-ть осіб. Протягом року кількість працівників видання значно збільшилася і почала становити 44 особи. З цього числа 16 людей було прислугою.

Звільнення Кривого Рогу від німецьких окупантів

Коли радянська армія звільняла Кривий Ріг у 1944 році, німці по собі підривали всі об’єкти, де вони раніше знаходилися, а також промислові об’єкти. Радянська армія під час визволення бомбила абсолютно всю інфраструктуру міста. Тому будівлю видавництва під час визволення Кривого Рогу було знищено. Ще 1942 року нацисти вбили засновника газети “Дзвін” – Михайла Пронченка, тому відновлювати видавництво було нікому. Крім того, фашисти ретельно знищували збірки “Кобза” Пронченка з 25 віршами та уривками з поем. Після повернення комуністів у Кривий Ріг вони продовжили слідом за нацистами знищувати збірку Пронченка.

More from author

Історія КРАУСCу

Криворізьке авіаційне училище у другій половині 20 століття знали практично у кожному куточку Радянського Союзу і навіть за його межами. Навчальний заклад випускав справжніх...

Кнопковий мобільний телефон: що є важливим при виборі?

Кількість смартфонів, інноваційних новинок зростає, але попит на кнопкові телефони не падає. Кому підійде стільниковий телефон? Варіантів багато, це зручний девайс для розмов -...

Відважні криворожанки: як комунальниця вчиться військовій справі?

Війна Росії проти України не зламала українців, а навпаки – об’єднала і зробила сильнішими. Жителі Криворіжжя теж не залишаються осторонь нашої спільної української боротьби...