У Кривому Розі у давнину жив відомий поміщик Дмитро Галковський. У другій половині 19 століття він був полковником у відставці, а за свою сумлінну службу йому було виділено 600 десятин землі у Кривому Розі. Поміщику Галковському надзвичайно пощастило, адже на його землях на поверхню виходив Саксаганський рудоносний шар. Тут було багате родовище залізняку. Далі на kryvyi-rih.one.
Початок видобутку залізняку на Галківській землі
Коли поміщик Дмитро Галковський отримав землі, він знав наскільки вони багаті і скільки грошей вони йому можуть принести, але у нього не було достатньо коштів, щоб відкрити власну копальню. Тому він здав в оренду свої землі з багатим родовищем залізняку Південно-Російському товариству терміном на десять років.
Південно-Російське товариству розпочало розвідувальні роботи на Галківській ділянці у 1885 році. У 1887 році було засновано рудник з якого було видобуто перші тонни руди. Південно-Російське товариства хотіло добувати якнайбільше руди, але на той час дуже гостро не вистачало робочої сили. Жителі Кривого Рогу наприкінці 19 століття переважно займалися землеробством і могли піти працювати на рудник, тільки після закінчення всіх польових робіт. Тому товариство почало активно вербувати робочу силу з інших губерній.
Робоча сила на Галкосвом руднику була дуже дешевою, через це Південно-Російському товариству було зовсім невигідно витрачати кошти на механізацію виробництва. Вигідніше було використовувати трьох людей при відкатці вагонетки з рудою, ніж використовувати механічну відкатку. На руднику була переважно ручна праця.
У перший 1887 рік роботи, рудник видав близько 500 тонн залізної руди, в 1899 було видобуто понад 75 тисяч тонн залізної руди. Першого року 20 століття на Галківському руднику було видобуто 600 тисяч тонн руди, а 1914 року понад 400 тонн руди. Тоді на Галківському руднику працювало понад тисячу робітників.
Після революції Галківська копальня на території Криворіжжя першою відновила роботу. На руднику, як і раніше, була відсутня механізація, але не дивлячись на це за 1918 рік було видобуто понад 5 мільйонів тонн залізної руди.
Як вели видобуток на Галківському руднику?
Наприкінці 19 століття на території Криворіжжя видобуток залізняку здійснювався виключно відкритим способом. Відкритий видобуток був і на Галківській ділянці. Перед початком розробки на землях поміщика Дмитра Галковського проводили розвідувальні роботи з допомогою шурфів. Проходка шурфів наприкінці 19 століття здійснювалася за допомогою лопати та кайлу. Один працівник працював у забої шурфу, а два на поверхні. Про це пишуть в історичній групі “Криворізька старовина”.
Розробка у Галківському кар’єрі починалася зі зняття наносів. Цю роботу виконували візники-грабарі. Робітники виконували роботу кайлом, лопатами та ломами.
Видобуток на Галківській копальні закритим способом почався тільки в 1920-х роках.
У 1921 році рудник, який носив найменування на честь власника земель – поміщика Галковського почав носити ім’я Артема. З 1939 року рудник Артема почав числитися у складі тресту “Дзержинскруда” і знову був перейменований на честь Кірова. З 1973 року рудник входив до складу промислового об’єднання “Кривбасруда”.
На старому Галківському руднику видобували багаті мартитові гетит-гематит-мартитові та гетит-гематитові руди. Також виробляли агломераційну мартенівська та доменна руди. Система розробки на Галківській та Артемівській копальнях велася за допомогою підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами.
Галківська копальня має багаторічну історію успішного видобутку корисних копалин. Станом на 1983 рік на руднику балансові запаси становили понад 290 мільйонів тонн руди із вмістом заліза більше ніж 55%.
