Історія ВПФ

ВПФ розшифровується як вовнопрядильна фабрика. Вона була побудована та введена в експлуатацію у другій половині 20 століття. За досить короткий термін своєї діяльності вона стала однією з кращих фабрик з виготовлення пряжі в країні, про неї було відомо далеко за межами СРСР. Далі на kryvyi-rih.one.

Будівництво, здавання в експлуатацію та перші успіхи фабрик

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Будівництво ВПФ 1970-ті роки.

У 1960-1970-х роках Кривий Ріг дуже бурхливо розвивався. Місто розросталося, будувалися нові житлові будинки та цілі мікрорайони, розвивалася інфраструктура, соціальна та культурна сфера, а також у цей період у Кривому Розі з’явилося безліч нових підприємств та фабрик. вовняна фабрика. Однією з таких фабрик, що з’явилася у місті у другій половині 20 століття, є вовнопрядильна фабрика.

Криворізьку вовнопрядильну фабрику почали будувати у середині 1970-х років по вулиці Фабричній. Раніше ділянка землі, на якій збиралися звести вовнопрядильну фабрику, належала радгоспу імені Карла Лібкнехта. Керував будівництвом вовнопрядильної фабрики “Криворожіндбуд”. Все заводське обладнання в середині 1970-х років встановлювали експерти тресту “Союзмонтажлегпром”. Площа всієї фабрики з цехами та адміністративними будинками склала 70 гектар.

Вовнопрядильну фабрика вперше запрацювала восени 1976 року. У 1977 році на криворізькій фабриці було введено в експлуатацію другу чергу. За короткі чотири роки фабрика досягла перших успіхів завдяки майстерній роботі семи бригад. За свою працю вони отримали почесні звання “Колектив високої ефективності” та “Якість праці”.

Криворізька фабрика продовжувала розвиватися і в 1989 році на вовнопрядильній фабриці було відкрито трикотажне виробництво. Виробництво було дуже успішним, і в 1990 році вовнопрядильну фабрику Кривого Рогу відзначили на дуже високому рівні – внесли на “Всеукраїнську дошку пошани”.

Бурхливий розвиток вовнопрядильної фабрики

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Криворізька вовнопрядильна фабрика.

З самого першого дня відкриття фабрики виробництво дуже швидко розвивалося, завдяки чому за короткий період змогло стати лідером у сфері виготовлення пряжі в 20 столітті. На фабриці було якісне виробництво пряжі, її знали далеко за межами Радянського Союзу, а для криворіжців ВПФ була справжньою гордістю.

ВПФ у другій половині 20 століття стала найкращою вовнопрядильною фабрикою в Європі. У 1970-1980-х роках потужність виробництва становила понад 8 тисяч тонн на рік першокласної пряжі. Продукцію криворізької вовнопрядильної фабрики постачали більш ніж на 50 різних підприємств радянського союзу. Сировину фабрика отримувала зі стран Середньої Азії, Австралії, Аргентини та інших.

Тільки на один 1986 рік вовнопрядильна фабрика продала своєї продукції більше ніж на 257 мільйонів рублів. Товарний асортимент на Криворізькій вовнопрядильній фабриці був різний, в основному це була пряжа для трикотажної промисловості – близько 50 видів пряжі 60 різних кольорів.

У 1992 році на фабриці було збудовано ділянку з пошиття вовняних простирадл. Через два роки фабрику реорганізували в закрите акціонерне товариство. У 1996 році були створені дочірні підприємства, такі як: “Трикотаж” та “Сердолік”, і через рік ще одне під назвою “Пряжа”.

На підприємстві працювало близько 4 тисяч спеціалістів. З цього числа, 41 криворіжець був нагороджений відзнакою “За доблесну працю”. Дві прядильниці були нагороджені орденами “Знак Пошани” та дві стрічниці дипломами 2-го та 3-го ступеня ВДНГ УРСР.

Практично за 25 років діяльності підприємство очолювало 5 директорів.

Станція швидкісного трамваю ВПФ для працівників фабрики

У 1970-1980-х роках співробітникам фабрики з різних куточків Кривого Рогу було не зовсім зручно діставатися роботи. Тому керівництвом міста було ухвалено рішення про будівництво нової станції швидкісного трамваю для комфорту працівників вовнопрядильної фабрики. Крім нової станції швидкісного трамваю міська влада планувала побудувати поблизу фабрики нові спальні мікрорайони, зокрема мікрорайон “Індустріальний”.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”. Будівництво мікрорайону “Індустріальний”.

Для станції швидкісного трамваю “Вовнопрядильна” було розроблено особливий проект. Вона має унікальні пірамідальні конструкції. Довжина платформ складає 100 метрів, а для переходу між платформами було збудовано підземний перехід. Станцію швидкісного трамваю збудували приблизно на 80% після чого законсервували. Вона так і не була відкрита, тому що поруч із нею в основному знаходиться пустир. А Криворізька вовнопрядильна фабрика, для якої спеціально будували станцію метро, ​​стала банкрутом у 2001 році.

Банкрутство вовнопрядильної фабрики

Хоч і в другій половині 20 століття діяльність вовнопрядильної була надзвичайно успішною, після розпаду СРСР, її успіхи зійшли нанівець. Поступово обсяги виробництва почали зменшуватися, фабрика працювала здебільшого на експорт продукції, а останні роки зовсім просстоюла.

У 2001 році Арбітражний суд розробив план для того, щоб вовнопрядильна фабрика уникла процесу банкрутства, відновилася і продовжила працювати, навіть були зібрані кредитори. Але жодні заходи щодо санації не допомогли ВПФ, тому у 2002 році криворізька вовнопрядильна була визнана банкрутом. Її майно почали поступово продавати, щось розікрали.

Фабрика пропрацювала 25 років з 1976 по 2001 рік, і не за такий вже великий період змогла стати лідером у сфері виготовлення пряжі. За 25 років підприємство виробило понад 120 тисяч тонн пряжі та понад 60 тисяч вовняних ковдр.

ВПФ у 21 столітті

Стан видатної вовнопрядильної фабрики другої половини 20 століття, в 21 столітті просто жахає. Занедбані та обшарпані адміністративні будівлі, цехи, майданчики та інше. У такому ж стані перебує так і не введена в експлуатацію станція швидкісного трамваю “Вовнопрядильна”.

Деякі об’єкти заводу не можуть продати з 2001 року. А станцію побудовану на 80% не планують закінчувати та відкривати. Визначні об’єкти стали “привидами” 21 століття.

Фото з спільноти “Криворізька старовина”.
Фото з спільноти “Криворізька старовина”.

More from author

Як проходить підготовка майбутніх гірників та металургів в умовах війни

Під час війни у промисловому Криворіжжі багато підприємств призупинили або скоротили свою діяльність. На жаль, це мало негативні наслідки для криворіжців, зокрема, багато містян...

Як криворізькі ГЗК Метінвесту допомагають жителям територіальних громад?

З перших днів повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, компанія Метінвест зокрема і криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати надають гуманітарну допомогу мешканцям територіальних громад...

Підпільна торгівля алкоголем у Кривому Розі: що робити та куди звертатися у разі виявлення?

Незважаючи на всі заборони про несанкціонований продаж алкогольних напоїв та попередження від органів влади та поліції, у місті Кривий Ріг дуже часто трапляються випадки...
.,.,.,.