Починаючи з 1875 року Міністерство народної освіти на колишніх територіях Російської Імперії почали відкривати однокласні і двокласні училища. У таких однокласних навчальних закладах навчалися не менше трьох років, а у двокласний термін навчання становив п’ять років. Таке двокласне училище було відкрито на початку 20 століття та на території Кривого Рогу, зокрема на Довгинцево. Мало хто з мешканців Кривого Рогу пам’ятає старовинну будівлю двокласного залізничного училища та як у ньому проходило навчання. Далі на kryvyi-rih.one.
Історія поселення Довгинцево
Район Довгинцево називається так через прізвище землевласника. На початку 19 століття цар Олександр I передав у розпорядження генерала Долгінцева величезну ділянку землі неподалік Кривого Рогу. Генерал переїхав на ці землі та почав їх розвивати. Незабаром утворилося ціле село, яке спочатку називали Катеринівкою, а згодом на честь генерала Довгинцево.
Як і розвиток міста Кривого Рогу, і поселення Довгинцево дуже тісно пов’язані з розвитком промислової діяльності. Олександр Поль був ініціатором не лише початку видобутку залізняку на території Кривого Рогу, а й будівництва залізниці. Наприкінці 19 століття він хотів поєднати Донецький басейн із Криворізьким залізорудним басейном. Вже 1884 року неподалік маєтку генерала Долгинцево проходила величезна вузлова станція на 5 шляхів. Станцію назвали як і селище -Довгинцево.
Поселення Довгинцеве з кінця 19 століття стрімко розвивалося. Сюди з’їжджалися переселенці з різних куточків України. Тут вони знаходили роботу на будівництві залізниці, підприємств та інших об’єктів. Залізнична станція Довгинцево стала центром життя поселення. Тут працювала контора, функціонувала невелика лікарня на 25 ліжкових місця, була навіть безкоштовна бібліотека, ощадкаси та гуртожиток. При церкві, яка знаходилася на Довгинцево, була відкрита в 1897 році перша церковно-парафіяльна школа. Здебільшого там навчалися діти залізничників. А на початку 20 століття на цьому місці почало працювати двокласне залізничне училище. Про це пишуть на сайті 1kr.ua.
Початок роботи Довгинцівського двокласного залізничного училища
Довгинцівське двокласне залізничне училище відчинило свої двері у 1902 році. На початку 20 століття воно розташовувалося просто на тому місці, де в 21 столітті стоїть паровоз. Двір училища та саме училище займає половину привокзальної площі, від самого вокзалу до вулиці Серафимовича. По вулиці Серафимовича розташовувався сад та невеликий город. Все було огороджено парканом. Училище складалося із двох будівель. Будівля, яка розташовувалась ближче до залізничної станції Долгінцева, була головним корпусом навчального закладу. Саме цей будинок найчастіше потрапляв на старовинні фотографії. Будинок, що знаходився ближче до вулиці Серафимовича, був другим корпусом училища. Так як училище було двокласним, навчання тут проходило п’ять років. Навчали тут робітничим, залізничним спеціальностям.
Стару будівлю двокласного залізничного училища на Довгинцево було знесено у 1970-1980-х роках, а на його місці збудовано привокзальну площу. Про це пишуть в історичній групі “Криворізька старовина”.
Крім двоклассного залізничного училища на Довгинцево діяли ще три залізничні школи:
- школа №26 з російськомовним навчанням;
- семирічна школа №27;
- середня школа №28.
На початку 1960-х років усі залізничні школи почали поступово ліквідувати. Після ліквідації їх передавали міським відділам освіти.
