Людей, які творять історію та роблять величезний внесок у розвиток рідного краю, потрібно пам’ятати. Історія подружжя Колачевських не дуже популярна у нашому місті, але у свій час вони зробили багато для Кривого Рогу. Сергія Колачевського часто порівнюють з Альфредом Нобелем – справді, вони були схожі за своїм надзвичайним складом розуму, новаторствами та постійим прагненням покращити світ. Сергій Колачевський не тільки був видатним лікарем, але й меценатом, який створив власне робітниче училище. Більше на сайті kryvyi-rih.one.
Сергій Калачевський: біографія, професійна діяльність та одруження
Сергій Калачевський народився 12 січня 1850 року в селищі у Херсонській губернії (нині Кіровоградська область) у родині поміщиків. Юнак спочатку закінчив гімназію у Кременчуку, а у 1868 році вступив до Київського університету на медичний факультет. В університеті він випустив свою першу працю “Про нерви печінки”, яка отримала золоту медаль. А через декілька років після завершення навчання, він захищає дисертацію на тему кісткового мозку і отримує за це ступінь доктора медицини. Потім почалася професійна діяльність Сергія Колачевського. Спочатку він працював лікарем у Кременчуці, потім був запрошений на роботу у лікарню в Одесі.
Там він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Євгенією Розмаріц. Тітка Євгенії передала дівчині у спадок 400 десятин землі біля Кривого Рогу, які Сергій Калачевський згодом дослідив и виявив там велику кількість корисних копалин. Він співпрацював з дослідниками із-за кордону, а коли на території Криворіжжя було знайдено поклади руди, Калачевський віддав останні гроші на те, щоб відкрити там декілька кар’єрів. Вкладення виявилися вдалими, тому Калачевські стали дуже багатими. Подружжя залишилося жити в Одесі, а у Кривому Розі найняли робітників, для яких створили кращі умови праці. Для дітей робітників була побудована школа з безкоштовним навчанням, бібліотека, а родинам геологів надавалися квартири та кімнати у гуртожитку для неодружених. Більшість працівників залишалися жити у Криворіжжі назавжди.
Про вічне кохання та заснування училища
Дружина Колачевського довгий час страждала на порок серця. Чоловік намагався врятувати Євгенію всіма способами: оплачував дороге лікування у кращих лікарів Санкт-Петербурга, забезпечував їй комфортні умови життя та підтримував. На жаль, це не допомогло, і у віці 47 років Євгенія померла. Сергій дуже тяжко переживав смерть дружини. У їхньому спільному маєтку на Криворіжжі квітнув великий сад, який дуже любила Євгенія. У мальовничому саду Калачевський прийняв рішення побудувати склеп і поховати кохану жінку на рідній землі.
23 травня 1911 року пішов з життя і сам Сергій Колачевський. У своєму заповіті він наказав віддавати всі прибутки з його рудників на користь Криворіжжя. Частину грошей він віддав на будівництво церкви та у будинки престарілих. А ще, згідно волі покійного, у Кривому Розі потрібно було побудувати сільськогосподарське училище, яке Колачевський заповів назвати на честь своєї дружини. У заповіті вказувалося, що на території училища обов’язково повинен бути великий фруктовий сад, поля та ферма.
Зараз по вулиці Сергія Колачевського розташовується криворізький професійний будівельний ліцей.
