Протягом 19-20 століть у різних містах України було власне видання, яке друкувало свіжі новини, події, розповідало про майбутні події, а також розміщувало оголошення місцевих мешканців. Була така газета і в місті Кривий Ріг – газета “Червоний гірник”, перший випуск якої вийшов 1924 року. Далі на ryvyi-rih.one.
Перший випуск газети “Червоний гірник”
Газета “Червоний гірник” є не лише першою криворізькою газетою, а й однією з найстаріших газет на території всієї України. Засновником та першим редактором газети “Червоний гірник” був відомий радянський господарський, державний та політичний діяч, учений-історик, доктор історичних наук, академік Академії наук Латвійської РСР – Ян Крастинь.
Перший випуск газети вийшов 7 грудня 1924 року. Її випускали двічі тиждень російською мовою. З 1928 року редакція “Червоний гірник” почала видавати газети українською мовою. Того року тираж газет досяг семи тисяч екземплярів. У період німецької окупації Кривого Рогу газета “Червоний гірник” не випускалася. Після того, як місто було звільнено 22 лютого 1944 року, за кілька днів налагодився і випуск газети. З кінця 1950-х років газета “Червоний гірник” почала виходити новим великим форматом. Її почали випускати аж п’ять разів на тиждень. Якщо станом на 1928 рік тираж газет редакції “Червоний гірник” становив близько 7 тисяч екземплярів, то 1986 року 122 тисячі екземплярів, а наприкінці 1980-х вже друкувалося 130 тисяч екземплярів газет.
Редакція криворізької газети “Червоний гірник” знаходилася в самому центрі міста на проспекті Поштовому. У 21 столітті старий будинок редакції газети не зберігся.
У редакції газети “Червоний гірник” у 20 столітті працювали талановиті криворіжці:
- Михайло Хазан;
- Іван Штукін;
- Василь Шаблій;
- Михайло Пронченко;
- Опанас Ногін;
- Дмитро Синицький.
Вони завжди писали у газеті виняткову правду. Також у редакції газети “Червоний гірник” працював фотокор Петро Дяченко. Зоряна година до редакції газети “Червоний гірник” прийшла, тоді коли друкувалися статті у яких розвінчують теорії про “загасання Кривбасу” – вичерпність покладів багатої залізної руди. У 20 столітті журналісти редакції активно вели полеміку, створювали ударні посади на шахтах та інших ділянках. Такі зусилля журналістів дали свої плоди. Невдовзі редакція здобула свою першу нагороду – Орден “Знак пошани”.
Якою стала газета “Червоний гірник”?
За багато років своєї роботи газета розвивалася, вдосконалювалася і змінювалася на краще.
Щороку в редакції відзначається День журналіста, в рамках якого згадують своїх співробітників, які загинули в роки Другої Світової війни. А також відомих журналістів, які здобули славу криворізькій газеті. Серед таких відомих працівників редакції “Червоний гірник” були:
- журналістка та ведуча рубрики “Ріднокрай”, почесна громадянка Кривого Рогу – Тетяна Воронова;
- заслужений журналіст України – Борис Косигін;
- журналіст та автор видання “Енциклопедія Криворіжжя” – Володимир Бухтіяров.
Також щорічно у редакції газети “Червоний гірник” проходить день відкритих дверей. У рамках цього заходу абсолютно кожен мешканець Кривого Рогу, який любить читати міську газету та цікавиться історією рідного краю, можуть ознайомитись з роботою редакції, спілкуватися з місцевими журналістами та побачити на власні очі як друкується газета.
Крім цього, редакція газети “Червоний гірник” за свою діяльність отримала низку нагород, серед яких:
- Орден “Знак пошани”, який отримала в 1974 році
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР, отримана у 1984 році;
- Орденом преподобного Нестора Літописця УПЦ, який редакція отримала у 2014 році.
