Збираємо одяг та плетемо маскувальні сітки: як працює криворізький волонтерський центр “Стоп’ятнашка”?

З початку повномасштабної війни багато криворіжців у вільний час почали долучатися до волонтерської діяльності. Допомагають всі – хто чим може. Хтось відвозить гуманітарку військовим на передову, деякі роблять матеріальний внесок, хтось готує їсти та шиє одяг для переселенців. Така самовіддана і чесна праця у тилу допомагає нашій країні залишатися мужньою та боротися з ворогом. Криворізький волонтерський центр “Стоп’ятнашка” об’єднав у собі містян, які не хочуть залишатися осторонь національної біди. Далі на kryvyi-rih.one.

Як все починалося?

25 лютого криворізький підприємець Павло Шаповалов зателефонував директору навчального закладу, де навчався його син, і запропонував об’єднати сили на допомогу ЗСУ.  У тому хаосі, який панував у країні у перші дні війни, активна підтримка бійців на передовій була дуже важливою. Чоловіки відправили у чат навчального закладу список того, що найбільше потрібно було захисникам, щоб всі бажаючі могли долучитися до допомоги. Те, з якою швидкістю та завзяттям криворіжці почали приносити речі першої необхідності, неймовірно надихало. Діти та дорослі несли їжу, одяг, предмети гігієни, а також робили знамените “бандера смузі”.

Центр “Стоп’ятнашки” забезпечував криворізькі блокпости всім необхідним і дуже скоро їх було не впізнати – декілька сотень людей власноруч облаштовували укріплення, носили мішки, збирали гроші на всі необхідні речі та матеріали. Павло згадує, що тоді всі намагалися по максимуму закрити всі потреби військових. 

Волонтери “Стоп’ятнашки” надали допомогу більш ніж 80 підрозділам – деякі вже поїхали далі, а деяких криворіжці підтримують і зараз. Павло наразі займається виробництвом баггі для військових. 

Відважні криворожанки: чим займаються жінки у центрі?

Директор “Стоп’ятнашок” Сергій провів для місцевих журналістів екскурсію по центру і детальніше розповів, як тут відбувається організація роботи. У центрі є окремий “швейний” цех, де працюють криворожанки. У перші дні війни вони виготовляли мішки для піска, якими потім укріплювали блокпости. Також волонтерки плетуть дуже багато маскувальних сіток. Жінки різних професій у вільний час приходять до центру і терпляче займаються цією кропіткою роботою. “Скільки потрібно, стільки і будемо плести”, – запевняють волонтерки. 

Сітки виготовляють з будь-якої тканини, а потім просто фарбують с пульверизатора. Нещодавно волонтерки зіштовхнулися з великою проблемою – закінчилася основа під сітки. Переселенці з Херсону, які є частиною команди “Стоп’ятнашки”, вирішили прийти на допомогу. 

Цех також підтримує українців, які, тікаючи від війни, опинилися у Кривому Розі без достатньої кількості одягу. Галина і Алла раніше були шкільними вчителями, але тепер є пенсіонерками. Жінки не залишаються осторонь і теж долучилися до роботи у “Стоп’ятнашки”. Волонтерки приймають у криворіжців одяг, який їм вже не потрібен, сортують його, обираючи найкраще, і потім віддають тим, хто найбільше цього потребує. Всі жахливі історії переселенців жінки сприймають близько до серця і розповідають, що кожного хочеться підтримати. 

More from author

Спецодяг у Києві: як підібрати робочий одяг для різних професій

Робочий одяг потрібен фахівцям багатьох галузей, а спецодяг у Києві активно використовують на будівництві, виробництві, складах, у логістиці, на СТО, у комунальних і сервісних...

Дуальна освіта у Кривому Розі: як поєднати теорію в коледжі з практикою на виробництві

Можна роками вчитися у виші, не маючи точного уявлення, яку конкретно роботу доведеться виконувати. Дуальна освіта ламає цю схему: студенти поєднують теорію з практикою....

Як промислові гіганти Кривого Рогу навчають персонал: гайд корпоративною освітою міста  

У цьому промисловому центрі запит “робота Кривий Ріг” давно не зводиться лише до пошуку вакансії. Великі підприємства готові брати людей без досвіду за потрібною...
...