З часів заснування на Криворіжжі перших зимівників дитинство хлопчиків та дівчат проходило у допомозі старшим по господарству. Вже з 5-6 років діти включалися в домашню працю, яка була їм по силі. Про елементарну грамотність мови і не йшло. Батьки, які вміли читати і писати, могли навчити цьому своїх дітей. У середині 18-го століття, коли у Кривому Розі існувала церква Святого Миколая, при ній була перша церковно-приходська школа, де навчалася невелика кількість дітей. Далі на kryvyi-rih.one.

Урок у земській початковій школі Кривого Рогу. 1911 рік
Початкові навчання грамоті дітей у Кривому Розі
Державні структури у давнину і зараз по можливості втручалися в плин дитинства, ставлячи за мету виховання вірнопідданих і законослухняних громадян.
У період перебування Кривого Рогу в складі військового поселення у першій половині та середині 19 століття справа навчання дітей була більш організованою і системною. Хлопчиків грамоті навчали священники при церковних школах, а також у кантоністських ескадронах, де вони отримували військовий вишкіл. Наприкінці 40-х років 19 століття у Кривому Розі відкрили школу трубачів, де обов’язковим було навчання письму, читанню й арифметиці. Адже для потреб війська повинні бути підготовлені більш-менш грамотні солдати.
У 1861 році криворізька школа військового поселення перейшла до міністерства народної освіти.
У другій половині 19 століття основною загальноосвітньою школою мали стати так звані народні школи. Вони поділялися на малі (дворічні) і головні (чотирирічні). До них також належали початкові школи Міністерства освіти: однокласні – – три роки і двокласні – п’ять років, – говориться у виданні “Кривий Ріг погляд серед століття”.
Час повторного відкриття школи при Миколаївській церкві було не пізніше 1860 року. У 1862 рокі церковна школа, де вчителював священик Феодосій Пухальський, була розташована в громадському будинку і в ній навчалися 10 хлопчиків.
У 1884 році узаконили наступну систему церковно-приходських шкіл: школи грамоти з однорічним курсом, однокласні школи з дворічним курсом, двокласні з чотирирічним курсом. Так, школа грамоти при Покровській церкві була заснована у 1888 році у часи відкриття храму. А у 1895 році вона стала однією з кращих у єпархії.
Велику роль у розвитку народної освіти краю належала земствам. Земське народне училище у Кривому Розі відкрито у 1874 році, а в наступному році – у Веселих Тернах. У 1875 році Земство прийняло постанову про обов’язкове навчання дітей в народних школах, а його тривалість повинна бути не меньше 8 місяців на рік.

У 1904 році у Кривому Розі існували чотири земські школи. Згодом відкрили ще чотири. У першій школі в 1915 році навчалося 174 хлопця і 76 дівчат.
Поява приватних шкіл і гімназій у Кривому Розі
У 1910 році в містечку існували приватні єврейські школи Должанської. На 118 учениць було двоє вчителів. Рейніш – двоє викладачів на 23 учениці. І школа богуславської, в якій для 61 учениці викладав один учитель.
Перша приватна жіноча гімназія заснована у 1909 році Варварою Головченко, містилася вона на Церковній вулиці, будинок номер 5. “Жіночий середній навчальний заклад” з курсом 7-класної гімназії Олени Должанської почав працювати у 1910 році. “Криворізький приватний середній чоловічий навчальний заклад” з курсом 8-класної гімназії створив Лука Головченко наприкінці 1916 року.


У 1911 році біля станції Кривий Ріг – Західна (сучасна) відкрито однокласну залізничну школу, де навчалися 14 хлопців і 22 дівчини. А у наступному році за кошти Івана Харіна закінчено будівництво однокласної школи, на три навчальні приміщення, у селі Новопавлівка.

У 1920 році гімназії перетворили на “трудові школи”, згодом їх перевели в розряд фабрично-заводських семирічок, а з середини 1930-х років – у десятирічки.