Історія Криворізького молокозаводу — це історія становлення міста, розвитку агропромислового сектору, трансформації від традиційних молочарень до сучасного виробника. Підприємство пройшло шлях від невеличких молочарень 1938 року через повоєнне відродження, масштабну радянську індустріалізацію, кризу 90-х років, до сучасності, де завдяки інноваціям і інвестиціям продовжує виконувати свою соціальну функцію. Далі на kryvyi-rih.one.
У середині 20 століття його продукція потрапляла на столи тисяч мешканців міста — від шкіл до лікарень, а в роки незалежності він став одним із перших молокозаводів України, які застосували технологію «суперчистого розливу» без консервантів. Навіть під час повномасштабної війни завод не зупинився: щодня постачав до 40 тонн продукції, ставши символом стійкості і турботи про людей у критичні моменти.
Його спадщина — це не лише виробничі будівлі, а й пам’ять поколінь, атмосфера дитинства та символ якості, яким пишаються криворіжці.
Перші роки роботи молокозаводу
Історія сучасного Криворізького молокозаводу № 1 бере початок із довоєнних молочарень, які діяли з січня 1938 року у селах Карнаватка та Нижня Антонівка. Вони були невеличкими сировинними пунктами, які збирали щоденно до 20 фляг молока. Проте вже тоді закладалися фундаментальні принципи: довіра суспільства, якість готової продукції та регулярність постачання до місцевих шкіл і садочків.
Після Другої світової війни, у 1944 році відкрився невеликий завод у районі Гданцівки. Тут вже виробляли молоко, сметану, сир, морозиво та навіть пиріжки, що свідчило про швидкий розвиток асортименту та інфраструктури. Це відбувалося в умовах гострої потреби у харчових продуктах, що стимулювало посилене розширення виробництва.
У 1955 році щорічне виробництво досягло 20 тисяч тонн молока, а у 1956 році, після реконструкції потужності збільшили до 50 тонн на добу. Виробничі лінії були розширені, з’явилися цехи в районах Коксохім та ім. Фрунзе, що стало підтвердженням позитивної динаміки розвитку.
90-ті та приватизація: випробування часом і ринком
Після розпаду СРСР, підприємство як і багато інших у країні, переживало складні трансформаційні процеси. Попри модернізацію попередніх десятиліть, криза 90-х років, зміна ринків збуту та втрата державного замовлення стали серйозним викликом.
Проте завод зумів зберегти виробництво, частково оновити обладнання та адаптуватися до нових економічних умов. Продукція продовжувала надходити на місцевий ринок, хоча обсяги значно скоротилися. Саме в цей період почалося поступове переосмислення ролі підприємства в новій ринковій реальності.
Радянський період: розквіт, масштаби виробництва та державне значення
Кульмінаційна точка зростання припала на 1961 рік, коли у вересні відкрили новий, більш сучасний завод у Карачунівському промисловому вузлі. Це дало змогу розширити асортимент до 30 найменувань продукції й досягти потужності 214 500 тонн на рік до 1965 року.
У грудні 1969 року запрацювало ще одне важливе міське підприємство — Криворізький молокозавод № 2, згодом «Агролайт». Добова потужність на той момент становила 100–120 тонн молока, зокрема пастеризоване й білкове молоко, кефір, ряжанка, сирки і тверді сири.
У 1968–1969 роках на підприємстві провели часткову реконструкцію, а у 1982 році відкрили спеціалізовану дільницю для виробництва дитячого харчування. Генеральна реконструкція, що тривала з 1985 року до 1992 року, дозволила збільшити добову потужність до 200 тонн. Також було збудовано нові цехи — сироварний, цех дитячого харчування, котельню та компресорний блок.
Завдяки цим оновленням завод перетворився на стратегічну частину соціальної інфраструктури міста, регулярно постачаючи продукцію до дитсадків, шкіл, лікарень, а також до роздрібної мережі у Кривому Розі та інших містах регіону.
Сучасність та спадщина: те, що залишилося від заводу
У 2025 році сучасний завод № 1 працює на європейському обладнанні, що дозволяє застосовувати технологію «суперчистого розливу» без використання консервантів. Продукція під брендами «Ясне Сонечко» та «Смаковеньки» постачається до шести регіонів України — понад 1100 тонн щомісяця.
У 2015 році підприємство придбала французька компанія «Fractale Industrie», яка отримала 98,3 % акцій у попереднього власника — «Молвест». Сучасний завод функціонує як приватне акціонерне товариство, має близько 400 співробітників і розгалужену мережу власних магазинів і кіосків (39 об’єктів у місті).
Під час повномасштабної війни у 2022 році завод працював у посиленому режимі: асортимент не скоротився, виробництво сягало 40 тонн на добу, а за перші місяці війни виготовили понад 1400 тонн продукції. Підприємство зберегло кадровий склад — 160 працівників, а молочна продукція заводу стала важливою частиною продовольчої безпеки міста.
У травні 2023 року завод отримав грант у 7,2 млн грн у рамках державної програми «єРобота» для оновлення фасувальних ліній. Це дало підстави очікувати зростання виробництва до 1000 тонн на місяць і створити щонайменше 25 нових робочих місць.
Соціальна роль
Молокозавод №1 довгий час був не лише промисловим гігантом, а й соціальним інститутом: він живив освітні та медичні заклади, створював робочі місця, забезпечував стабільність у продовольчому ланцюжку. Багато криворіжців досі пам’ятають скляні пляшки з молоком, фольгу від морозива і натуральний сметанний аромат, що асоціюється з дитинством.
Завод працює в партнерстві з господарствами Криворізького, Широківського, Петрівського та Казанківського районів, що сприяє місцевому розвитку аграрного сектору. Продукція розповсюджується до багатьох областей України.
На підприємстві впроваджено найсучасніші технології фасування, автоматизації, контролю якості. Завдяки грантовим інвестиціям відкривають нові виробничі лінії, розширюють асортимент. З 2012 року завод бере участь у регіональній програмі «Марка якості Криворіжжя» і регулярно отримує нагороди.
Хоча радянські цехи вже не працюють у повному обсязі, сучасний завод зберігає свою місію. Багато старих приміщень переобладнано, частину здано в оренду, але історична пам’ять живе. Молокозавод залишається символом добробуту, нагадуванням про те, як промислова інфраструктура формувала повоєнне місто.
Сучасний Криворізький молокозавод № 1 не лише продовжує традиції, закладені ще в середині 20 століття, а й адаптується до нових умов: впроваджує сучасні стандарти безпеки харчових продуктів, співпрацює з місцевими виробниками сировини, активно бере участь у соціальних ініціативах міста. У часи нестабільності, війни й економічних труднощів підприємство залишається надійною опорою для громади — зберігаючи робочі місця, доступні ціни та якість, перевірену десятиліттями. Це приклад того, як промислова спадщина може стати основою сталого розвитку в сучасній Україні.
Джерела:
- https://kr.informator.ua/2025/05/16/molokozavod-u-kryvomu-rozi-zarodyvsya-shhe-u-1938-rotsi-istoriya-rozvytku/amp/
- https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/kryvorizkyj-miskmolokozavod-praczyuye-u-posylenomu-rezhymi/
- https://www.milkiland.ua/about/plants/dochirne-pidpryemstvo-agrolayt
- https://www.veskr.com.ua/krivorozhskie-gorodskie-novosti/60878-molokozavod-v-krivomu-rozi-otrimav-derzhavnij-grant-na-rekonstruktsiyu-tsekhu.html
- https://molokozavod1.com.ua/kontakty/