Місто Кривий Ріг вже понад сотню років выдноситься до найрозвиненішого промислового регіону України. Але що було до цього часу, мало хто з криворіжців представляє. Чи існувала гірська справа на території Кривого Рогу до 19 століття? Далі на kryvyi-rih.one.
Зародження гірничої справи
Гірська справа як така зародилася у Придніпровському краї ще за часів кам’яного віку. У свою чергу кам’яний вік на території України розпочався 400 років тому. Для первісної людини пошук, видобуток та обробка каменю були одними з головних щоденних операцій, аналогічні операції у гірничій справі існують і в 21 столітті. Суворі умови та інстинкти виживання привели первісну людину, до того що вона почала виготовляти досить якісні знаряддя праці. Найпершим матеріалом з якого первісні люди виготовляли різні знаряддя, був камінь. Спочатку предки не прикладали зусилля на пошук будь-яких матеріалів для знаряддя, тому що звичайний камінь лежав прямо під носом. Але деякі первісні люди почали видобувати матеріал для виготовлення знаряддя прямо зі скель. Саме цих людей, можна назвати у своєму роді найпершими фахівцями у гірській справі.
Зокрема, перші згадки про виготовлення заліза на території Скіфії мав давньогрецький поет Есхіл у поемі “Прикутий Прометей”. У поемі розповідається про Північне Причорномор’я (Скіфію), де народжується залізо. Єдиним багатим на родовище залізняку на території Придніпров’я могли бути території Криворіжжя. Про багаті родовища залізняку на території Кривого Рогу заговорили лише у 19 столітті. Тоді корисні копалини на Криворіжжі у різні роки досліджували безліч геологів. Серед таких дослідників був Олександр Поль, завдяки якому на території Криворіжжя наприкінці 19 століття було відкрито першу копальню з видобутку залізної руди.
Гірська справа була дуже популярною серед населення Придніпров’я в давні часи і навіть у Середні віки. На цій території споконвіку відбувалися постійні міграції різних кочових та землеробських племен. Відповідно життя на цих територіях було нестабільним і заснувати якусь довготривалу роботу було просто неможливим, тому предки в основному займалися рибалкою та полюванням. Також однією з причин відсутності постійного видобутку корисних копалин за старих часів була відсутність легкодоступних родовищ.
Гірська справа як така існувала до початку 19 століття – століття “залізної лихоманки”. Вона знаходилася лише на стадії зародження через те, що справа була не системна і не постійна. Про це пишуть на порталі “Дніпро Культура”.
Розвиток гірничої справи на території Кривого Рогу
Великий бум на професію гірника стався у другій половині 19 століття, коли на території Кривого Рогу почали масово відкриватися копальня за копальнею.
На території Кривого Рогу гірники здійснюють видобуток корисних копалин двома способами:
- шляхом відкритої розробки родовищ – кар’єри;
- шляхом підземної розробки родовищ – шахти.
Наприкінці 19 століття та на початку 20 століття професія гірника була дуже популярною на території Криворіжжя. Практично кожен чоловік працював у кар’єрі чи шахті. У 21 столітті місто Кривий Ріг славиться не лише тим, що це місто гірників та металургів, а й тим, що місто є промисловим центром всієї України.
Наука про гірничу справу бере свій початок наприкінці 19 століття, коли в Лисичанську та Горлівці було засновано першу Гірничотехнічну школу, а також Вищу школу в Катеринославі (Дніпро), яка згодом була реорганізована у Гірський інститут.
На початку 20 століття на території Кривого Рогу також з’явилася перша гірничорудна школа, спеціально відкрита для підготовки інженерно-технічних кадрів на промислові підприємства міста.
У 21 столітті в Кривому Розі професія гірника досі вважається однією з найбільш затребуваних і високооплачуваних.