Місто Кривий Ріг здавна славилося талановитими людьми. Серед криворізьких талантів був футболіст Олександр Сопко, який у 1977 році став чемпіоном світу серед молоді. Далі на kryvyi-rih.one.
Рання футбольна кар’єра Сопко
Олександр Сопко народився та виріс у місті Кривий Ріг. Тут пройшло все його дитинство та юнацтво. З раннього віку його приваблювала гра у футбол, тому у віці 12 років він почав займатися у підготовчій групі дитячої юнацької спортивної школи Кривбас. У 16 років Олександр уже був повноцінним гравцем футбольної команди “Кривбас” та брав участь у матчах у другій союзній лізі.
У 1975 році юний Сопко зіграв із дорослими мужиками близько п’ятнадцяти ігор, і далі забив один гол. Він дуже старався, показував себе з кращого боку граючи віртуозно у футбол, завдяки чому його помітили та запросили до юнацької збірної України. зіграти на всесоюзному турнірі під назвою “Надія”. Спочатку Сопко брали до збірної як запасного гравця, але після того, як пройшов товариський матч із юнаками команди “Динамо”, тренер збірної України з футболу подивився на Сопко вже з іншого боку. Не дивлячись на юний вік Олександр Сопко просто чудово грав у футбол, завдяки чому зарекомендував себе з хорошого боку.
Турнір “Надія”
Вибратися простому хлопчику з провінційного міста Кривий Ріг було не просто, але завдяки таланту Олександру Сопку це вдалося. Після запрошення до збірної України, юний Сопко зібрав свою валізу, саме валізу, а не спортивну сумку, в яку він поклав форму та пару речей і вирушив до Києва. Після того, як Олександр прибув до Києва, він сів на трамвай і вирушив на стадіон “Старт”, на якому його мали здати. Коли він приїхав до місця призначення, то виявив, що навколо пусто і нікого немає. Олександр почав розпитувати перехожих та з’ясувалося, що він приїхав не на той стадіон “Старт”. Йому було необхідно було їхати на Нивки, на тренувальну базу команди “Динамо”. Місцеві жителі підказали йому коротку дорогу через невеликий лісок. Ідучи через нього Сопко було трохи не по собі, але незабаром він вийшов до тренувальної бази, де його зустрів тренер. Голодний та злий Олександр Сопко відразу ж розпочав гру у футбол. У його тобі було стільки адреналіну, що після футбольного матчу з дорослими мужиками гра серед юнаків здавалася йому “насінням”. Команда, у якій грав Сопко, виграла. Під час матчу він показав себе дуже добре, що, звичайно ж, помітили. Після матчу до Сопка було безліч питань: “Де він грав раніше?”, “Чому його раніше до збірної не взяли?” та подібне. Звісно ж після чудової футбольної гри його з ногами та руками взяли до збірної України на фінальний турнір “Надія”. Перемогти турнір не вдалося збірна України посіла друге місце після москвичів. Також після турніру Сопка номінували на звання найкращого захисника турніру. Ще під час турніру Олександру Сопку почало надходити безліч пропозицій від різних футбольних клубів. Його запрошували грати за “Чорноморець”, “Дніпро”, і врешті-решт йому запропонували грати за “Динамо Київ”. Від останньої пропозиції він просто не міг відмовитись. На такий поворот подій Олександр Сопко ніяк не очікував. З Кривого Рогу він їхав з думками про те, щоб його хоча б взяли до юнацької збірної, а повернувся до Кривого Рогу членом команди легендарного футбольного клубу “Динамо”. Про це Олександр Сопко розповідав у інтерв’ю на сайті sport.segodnya.ua.
Гра у футбольному клубі “Динамо”
Перший запис, який з’явився у трудовій книжці юного Олександра Сопка, був: “Прийнятий на посаду інструктора з фізкультури та спорту при міській раді “Динамо””. З цього моменту в нього почалося доросле життя. Члени команди “Динамо” зустріли його досить тепло, розпитували де вчився, чи добре вчився, чим захоплювався крім футболу та інше. Після знайомства Сопко відвідав футбольний матч, на якому динамівці обіграли швейцарців.
У футбольній команді “Динамо” Сопко починав свою кар’єру з позиції нападника, а потім змінив її на позицію захисника. “Динамо” він присвятив довгі п’ять років. Сопко виступав за дубль київської команди, при цьому пробитися до головної команди він так і не зміг. Він зіграв лише один матч у Вищій лізі сезону 1980 року, в якому футбольний клуб “Динамо” став чемпіонами України. Також деякий час Олександр Сопко був капітаном команди, регулярно грав за збірну, одразу юнацьку, а згодом молодіжну. У 1977 році у Тунісі він став переможцем молодіжного чемпіонату світу.
Травма та перехід у “Шахтар”
Незважаючи на хорошу гру, Сопко не вдалося залишитись у футбольному клубі “Динамо”. Причиною цього були травми. Як то, на одній із звичайних ранкових розминок Олександр відчув біль у м’язі правої ноги. Як виявилося, це було наслідок, сама причина болю крилася у проблемах із хребтом. Через те, що Олександр дуже хотів потрапити до складу кращої футбольної команди, він не прислухався вчасно до свого організму, в результаті перевантажив організм надмірними тренуваннями і отримав траву. Через отриману травму йому довелося залишити футбол на півроку. Запальний процес у хребті був дуже сильним і вимагав негайного відновлення. За період реабілітації Сопко втратив спортивну форму, чим був дуже засмучений. У міжсезоння він хотів змінити команду, піди до одеського клубу “Чорноморець”, але тренер не дозволив. Лише у 1980 році, Сопко зміг поступово повернутися до ладу команди. Деякий час він грав у кубкових матчах та дебютував за футбольний клуб “Динамо”. Але на одному із футбольних виїздів у нього стався рецидив старої травми. Він знову був на реабілітації кілька місяців, і весь цей час не грав у футбол. За цей період у футбольній команді “Динамо” з’явився новий чемпіон. Сопко зрозумів, що його “поїзд пішов”.
Але доля знову посміхнулась до Сопка, в цей період про нього згадав колишній тренер футбольної команди “Кривбас”. Коли він отримав нову посаду тренера у футбольній команді “Шахтар”, він відразу ж зателефонував Олександру Сопко і запропонував йому грати за нову команду.
Перший дебютний матч за футбольну команду “Шахтар”, Сопко зіграв проти свого колишнього футбольного клубу “Динамо”. Це була перша офіційна гра у 1981 році на Кубок сезону у Сімферополі. Олександр Сопко мав неймовірну мотивацію, йому було, що показати і довести своїй колишній команді, як її учасникам так і тренерам. І йому це вийшло. Під час матчу він виграв практично всі єдиноборства, зокрема верхові, відіграв практично без жодної помилки, показав себе як справжній професіонал. Це не могли не помітити. Після матчу тренер футбольного клубу “Динамо” сказав: “Дарма ми Сопко віддали”. Для Олександра це був найвищий комплімент, який можна було б отримати.
Граючи у футбольному клубі “Шахтар”, Олександр Сопко став володарем Кубка СРСР та Кубка сезону. У єврокубках Сопко зіграв чотири матчі у сезоні 1983-1984-х років. Під час матчу він був безстрашним, його вважали одним із найжорстокіших захисників.
Свою футбольну кар’єру Сопко закінчив у командах нижчих ліг у Словаччині.
Досягнення Олександра Сопка
За свою приголомшливу футбольну кар’єру Олександр Сопко досяг неабияких висот. Зокрема, він став:
- у 1977 році чемпіоном світу вигравши Молодіжний чемпіонат світу з футболу
- у 1980 році чемпіоном СРСР;
- у 1983 році володарем Кубка СРСР;
- у 1983 році володарем Кубка сезону.
